УРОК 3

Тема. Закріплення знань про основу речення. Зв'язок слів у реченні

Мета: закріплювати раніше вивчений матеріал про підмет і присудок, їх взаємозалежність; продовжувати розвивати вміння встановлювати зв'язок слів у реченні; виховувати дбайливе став­лення до хліба.

Основні завдання уроку

1.Узагальнення вивченого:

-  підмет і присудок.

2. Підвищення орфографічної грамотності:

- орфограма «Подовжені приголосні»;

- орфограма «Апостроф»;

- словникові слова: взимку, влітку, навесні, восени.

 Обладнання: таблиця «Члени речення»; алгоритм «Зв'язок  слів,у реченні»; гра-блискавка (набір речень).

Хід уроку

І.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ.   ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

- Діти, а чи є серед записаних на дошці слово­сполучень «підмет + присудок»? Назвіть їх.

Сутінки (що робили?) підкрадались;

луна (що робила?) котилась, лягала і завмирала.

- Яку роль відіграють у реченні підмет та при­судок?

- Підмет і присудок — головні члени речення і є граматичною основою речення.

- Чи може підмет існувати без присудка, і навпаки?

- Може. (Осінь. Вечоріло.)

ІІІ.   ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

- Сьогодні ми визначатимемо граматичну основу речення і встановлюватимемо зв'язок слів у реченні у різні способи, учитимемось міркувати за алгоритмом.

ІV.  РОБОТА ЗА ТАБЛИЦЕЮ «ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ»

     V.РОБОТА ЗА ПІДРУЧНИКОМ

1.Списування з граматичним завданням (за впра­вою 64)

           2.Вибіркове списування (за вправою 65)

 3.Самостійна робота (за вправою 66)

            4.Самодиктант із взаємоперевіркою (за впра­вою 67):

а)      заучування першої строфи напам'ять;

б)      Самодиктант із подальшою взаємоперевіркою.

VІ.ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

VІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. Попереджувальний диктант

До змісту диктанту введено словникові слова та орфограми, що вивчалися раніше.

                                                         МОРКВИНА

 Восени бабуся зібрала насіння моркви. Воно було схожим на маленькі реп'яхи. Узимку вони відпочивали. Навесні я з бабусею посіяла насінняч­ко в землю.   .

П'є маленьке насіння воду, а пагінець росте. Улітку зелений пагін перетворився на кучеряву косу.

Рости, морквино, наливайся соком!

2. Установлення зв'язків слів у реченні

На основі першого, п'ятого та шостого речень розглядаються три способи встановлення зв'язку слів у реченні. При цьому учні користуються алгоритмом мислення і виконують роботу в зошитах і на дошці.

Перший спосіб. Виписування слів парами.

Бабуся (що зробила?) зібрала; зібрала (що?) насін­ня; зібрала (коли?) восени; насіння (чого?) моркви.

Другий спосіб. Зображення зв'язків між членами речення передбачає виписування основи речення з подальшим зображенням на схемі групи підмета і групи присудка.

Улітку зелений пагін перетворився на кучеряву косу.

 Що?   пагін що зробив? перетворився  який? зелений       і   на що? на косу   коли?         і    улітку яку?  кучеряву

Третій спосіб. Слід використовувати під час аналізу коротких речень, що вміщують в одно­му рядку. Аналіз графічний, без виписування слів парами.

які? що? що роблять? що? Маленькі морквини п'ють воду.

VІІІ.ПІДСУМОК УРОКУ

Що таке основа речення?

 1 а) підмет і присудок,

     б) одне або кілька слів,

     в) другорядні члени речення

2. Види речень за інтонацією:

а) розповідні, питальні, спонукальні,

б) художні, наукові,

в) окличні, неокличні.

 Гра-блискавка: називає короткі речення, а учні швидко усно визначають зв'язок слів.

1.Швидко настала осінь.

2.Звірі готуються до зимівлі.

3.Полохливий зайчик гуляє полями.

IX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 67 (завдання 4), с. 34.

east-l�"aetpweight:normal;mso-bidi-font-weight:bold'>ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

VІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Створення проблемної ситуації

- Чи можна сказати, що слова вітання, мату­ся є словосполученнями?

- Ні, вони нібито не пов'язані між собою.

Завдання: утворіть словосполучення.

Одна група учнів утворила словосполучення вітання для мату­сі, а друга група — вітання матусі.

Висновок: У першому випадку зв'язок здійсню­ється за допомогою закінчення, а в другому — за допомогою прийменника і закінчення.

2.Самостійна робота

Завдання. Утворити словосполучення з поданих слів. Як пов'язані слова між собою?

Сум, обличчя; жаба, квакання; щебетання, соло­вей; з, виходити, оселя.

3.Словникова робота

а) Уведення нових словникових слів.

- Які пори року знаєте? (Літо, зима, весна, осінь)

- Знайдіть спільнокореневі слова до цих слів.

Весна — навесні.

Літо — улітку.

Осінь — восени.

Зима — ?

Учні знайшли слова-родичі, окрім слова зима. Колективно, за аналогією, записати слово взимку.

 Вузлик напам'ять

Запам'ятайте! Слова: влітку чи улітку, взимку чи узимку, навесні та восени пишуться разом.

6) Вживання словникових слів: узимку чи взимку.

Дослідження. Яке слово вжити?

(Узимку) снігурі прилітають у наші краї.

Ялівець (узимку) — чудова годівниця для птахів.

Забави (взимку) — велике задоволення!

Висновок. На початку речення та після слів, що закінчуються на приголосний, пишемо слово узимку; якщо попереднє слово закінчується на голосний, то вживаємо — взимку.

4. Вправляння у побудові словосполучень та речень

1-а     група   (учні з низьким рівнем пізнавальної активності)

Завдання. Побудувати словосполучення і запи­сати їх.

Скласти з одним із них речення.

Захоплюватись (чим?)...

Лунала (біля чого?) біля...

Побачили (кого?)...

2-а     група  (учні з високим рівнем пізнавальної активності)

 VІІІ.  ПІДСУМОК       УРОКУ

Учні. Сьогодні на уроці ми навчилися утворювати словосполучення та складати речення з ними.

Учитель. Чи правильне твердження, що вітер і сонце — це словосполучення?

Висновок. Ці слова не є словосполученням, вони не залежать одне від одного.

1.Що таке словосполучення:

а) слова, які не залежать одне від одного,

б) слова, які залежать одне від одного,

в) слова, які відносяться до однієї частини мови.

2. Котрі з цих слів є словосполученням:

а) кольоровий скло,

б) учні з вчителька,

в) явище природи

ІХ.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виписати словосполучення з тексту (учням роз­дані індивідуальні картки).