УРОК 6

Тема. Однорідні члени речення

Мета: формувати поняття про однорідні члени речення; учити учнів визначати їх у реченні, установлювати зв'язки з іншими чле­нами речення; розвивати вміння складати речення з однорідни­ми членами речення; збагачувати дитяче мовлення складнішими синтаксичними конструкціями; виховувати у школярів повагу до українських національних традицій.

Основні завдання уроку

             1.Опанування нового матеріалу:

             - однорідні члени речення;

             - однорідні підмети, присудки, другорядні члени речення;

             - читання однорідних членів із перелічувальною інтонацією;

             - кома при перелічуванні, однорідних членів речення.

             2.Підвищення орфографічної грамотності:

                 повторення словникових слів: узимку, улітку, навесні, восени;

             - ненаголошені е, и в корені слова.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

ІІІ.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

          1.Робота над загадкою

  - Діти, сьогодні чудовий осінній день. Ідучи до школи, я знайшла листок берізки, на якому записа­на загадка. Запишіть і відгадайте загадку білокорої красуні. Поясніть правопис слів.

Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, взимку чарує. (Дерево)

2.Орфографічні вправляння

Навесні, влітку, восени, взимку — словникові слова;

3.Гра «"Е" чи "И"» (робота з сигнальними карт­ками)

Показую картки зі словами, а учні сиг­налізують, яку літеру писати.

Стебло, вишневий, озеро, цегляний, дев'ятий, черговий, зима, гриби.

4. Робота над текстом

Завдання. Виділені слова замінити кількома конкретними прикладами.

ВОСЕНИ

Восени ми помандрували до лісу. На узліссі нас зустріли дерева. У пожовклій траві ми знайшли гриби. Наша радість була безмежною.

Висновок. Слово дерева ми замінили на дуби, берези, осики. Вони відповідають на одне й те саме запитання. Отже, вони подібні між собою. Також подібні слова — назви грибів: підберезовики, сиро­їжки.

ІV.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

- Сьогодні ми працюватимемо над однорід­ними членами речення, установлюватимемо зв'язок з іншими членами речення. Що означає слово «однорідні»? Звісно, це однакові, подібні.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Опрацювання таблиці «Однорідні члени речення» {див. додаток)

2.Запис речень

Спочатку школярі записують речення, визначають граматич­ну основу, а потім знаходять однорідні присудки чи підмети, однорідні другорядні члени речення.

На леваді зібралися хлопці, дівчата, малята. Вони співали, танцювали, забавлялись. З тополі, клена, акації падало зів'яле листя.

3. Робота над реченнями

-Які члени речення повторюються у першо­му реченні?

(Підмет повторюється тричі: (хто?) хлопці; (хто?) дівчата; (хто?) малята.)

 -На яке питання вони відповідають? (Хто?)

-З яким словом у реченні пов'язані? (Хлопці, дівчата, малята (що зробили?) зібралися.)

-З якою інтонацією читаються ці слова? (З перелічувальною інтонацією)

-А як це позначається на письмі? (Однорідні підмети відокремлюються комами.)

     Потім аналогічно опрацьовуються другий і тре­тій випадки. На основі перелічених вище ознак учні самостійно роблять висновок, що таке однорідні члени речення.

3.Виведення правила

 Однорідні члени речення відповідають на одне й те саме запитання.

 Однорідні члени речення стосуються одного й того ж слова.

 Однорідні члени речення можуть бути під­метами, присудками, другорядними членами речення.

 Читаються речення з однорідними членами речення з перелічувальною інтонацією.

 На письмі вони відокремлюються комами.

 VІ.  ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

 VІІ. РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ

а)    Учні читають узагальнене правило про одно­рідні члени речення, порівнюють зі своїми висновками.

б)    Колективна робота над вправою 76. Учні чита­ють, визначають однорідні члени речення.

в)    Вибіркове списування (за вправою 77).

VІІ. ВПРАВЛЯННЯ У СКЛАДАННІ РЕЧЕНЬ.

а) Колективна робота.

Завдання. Скласти речення за поданою схемою. Яким членом речення є однорідні члени речення?

б) Самостійна робота.

Завдання. Скласти і записати речення з одно­рідними членами речення. Коропи, окуні й карасі. Прочитав, подумав і відповів.

VІІІ.ПІДСУМОК УРОКУ

Гра-блискавка

Учитель читає речення, а учні визначають однорідні члени речення.

З оповідань, пісень, прислів’їв ми дізнаємося про життя в давні часи.

У саду зацвіли яблуні, груші та сливи.

Чорний шпак вилетів зі шпаківні, сів на гілку і весело защебетав.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 78, с.39

иќd'��p��о взимку.

 Вузлик напам'ять

Запам'ятайте! Слова: влітку чи улітку, взимку чи узимку, навесні та восени пишуться разом.

6) Вживання словникових слів: узимку чи взимку.

Дослідження. Яке слово вжити?

(Узимку) снігурі прилітають у наші краї.

Ялівець (узимку) — чудова годівниця для птахів.

Забави (взимку) — велике задоволення!

Висновок. На початку речення та після слів, що закінчуються на приголосний, пишемо слово узимку; якщо попереднє слово закінчується на голосний, то вживаємо — взимку.

4. Вправляння у побудові словосполучень та речень

1-а     група   (учні з низьким рівнем пізнавальної активності)

Завдання. Побудувати словосполучення і запи­сати їх.

Скласти з одним із них речення.

Захоплюватись (чим?)...

Лунала (біля чого?) біля...

Побачили (кого?)...

2-а     група  (учні з високим рівнем пізнавальної активності)

 VІІІ.  ПІДСУМОК       УРОКУ

Учні. Сьогодні на уроці ми навчилися утворювати словосполучення та складати речення з ними.

Учитель. Чи правильне твердження, що вітер і сонце — це словосполучення?

Висновок. Ці слова не є словосполученням, вони не залежать одне від одного.

1.Що таке словосполучення:

а) слова, які не залежать одне від одного,

б) слова, які залежать одне від одного,

в) слова, які відносяться до однієї частини мови.

2. Котрі з цих слів є словосполученням:

а) кольоровий скло,

б) учні з вчителька,

в) явище природи

ІХ.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виписати словосполучення з тексту (учням роз­дані індивідуальні картки).