УРОК 4

Тема. Поширення речень словами та словосполученнями

 Мета: закріплювати раніше вивчений матеріал про підмет і присудок, їх взаємозалежність; продовжувати розвивати вміння встановлювати зв'язок слів у реченні; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідної природи та дбайливе ставлення до неї.

Основні завдання уроку

1Вивчення нового матеріалу:

- скорочення речень;

- поширення речень.

2.Збагачення словникового запасу:

- слова: кладка, левада, бадилина.

3.Підвищення орфографічної грамотності:

- правопис префіксів;

- уживання апострофа після префіксів. Обладнання: таблиця «Види з'єднань»; вірш Анатолія Камінчука  « Їхали»; осінні пейзажі.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (фронтальна)

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

На цьому етапі пропонується вправа-гра, де учні послідовно скорочують речення. Голов­не завдання: поміркувати, як можна скоротити запропоноване речення. Спочатку  пропо­ную послухати речення і усвідомити зміст, потім ще раз читаю і прошу дітей скоротити речення послідовно, довільно до 4, 3, 2-х слів.

         1.Юрко будував спочатку млин із колесом. Юрко будував спочатку млин. Юрко будував.

         2. Маленьке рисеня весело бігає в густій траві. Маленьке рисеня весело бігає в траві. Малень­ке рисеня бігає в траві. Рисеня бігає в траві. Рисеня бігає.

ІV.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

- Сьогодні ми вчитимемося будувати не короткі речення, а, навпаки, поширювати короткі речення словами та словосполученнями.

V.ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Колективна робота над поширенням речення

Завдання Поширити речення, що складається тільки з граматичної основи.

Струмочки збігають із чого? Струмочки збіга­ють із гір. Струмочки збігають з яких гір? Стру­мочки збігають із високих гір. Які струмочки збі­гають із високих гір? Маленькі струмочки збігають із високих гір.

Висновок: з поширеного речення можна більше дізнатись, ніж із короткого.

2.Творча робота.

 Читання тексту.

За вікном — сумно. Сонечко спить. Накрапає дощ.

Дрімає листок. Вітер сердиться. Завдання. Наш текст складається з коротких речень.

Вам потрібно поширити ці речення. Для цього визирніть у вікно й опишіть картину осені. Зразок твору

ВОСЕНИ

За вікном — сумно! Маленьке сонечко спить за хмаринкою. Накрапає холодний дощик. На гілочці клена дрімає останній листочок. Холодний вітер сердиться на нього. Хоче його зірвати, але не може.

         3.Орфографічні вправляння

а)      Усні вправляння.

Зі складеного тексту виписати слова з префік­сами: накрапає, зірвати. Зробити висновок, що пре­фікси пишуться разом і можуть утворювати нові слова.

б)      Робота в зошиті.

Завдання. Утворити з префіксами під -, пере -, за -, ви -, об -, на -, нові слова: варили, їли. Пишучи новоутворені слова на зразок: «з'їли», згадуємо пра­вило про «вживання апострофа».

Варили — підварили, переварили, заварили, виварили, зварили, обварили, наварили.

їли — під'їли, переїли, заїли, об'їли, наїли;

в)      Вибірковий диктант.

Виписати новоутворені слова від слова їхали, їхали, ми їхали, до річки під'їхали, кладку переїхали, в леваду заїхали, з гори з'їхали, стіжок сіна об'їхали, на бадилинку наїхали, стали, забуксували.

г)         Тлумачення слів: кладка, левада, бадилина.

VІ. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

VІІ. РОБОТА ЗА ПІДРУЧНИКОМ

              1. Колективне виконання вправи 68

              2.Вибіркове списування (за матеріалами впра­ви 69)

         3.Самостійна робота (за матеріалами і зразком вправи 70)

VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

         Гра-блискавка

       Учням пропонуються словосполучення «підмет + присуддок», а вони складають з ними речення.

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

         Вправа 72, с.36